ММО вчителів української мови та літератури розпочало свою роботу 12 січня 2017 року
Учіться, поки інші сплять; працюйте, поки інші відпочивають; будьте готові, поки інші розслабляються; мрійте, поки інші плачуться (William Dudley Ward). Нації вмирають не від інфаркту. Спочатку їм відбирає мову. Ми повинні бути свідомі того, що мовна проблема для нас актуальна і на початку ХХІ століття, і якщо ми не схаменемося, то матимемо дуже невтішну перспективу (Ліна Костенко). І все-таки: в началі було Слово! І все-таки: начальний дух — Любов (Євген Маланюк). Доля нашої мови залежить і від того, як відгукнеться на рідне слово наша душа, як рідне слово бринітиме в цій душі, як воно житиме в ній (Олесь Гончар). Рідна мова дається народові Богом, чужа – людьми, її приносять на вістрі ворожих списів (В.Захарченко). … Українське слово. Ти частка тих, що вже давно померли, їх кров живуща, їх жага нетлінна, безсмертне і величне, як Говерла, багате і дзвінке, як Україна (Д. Луценко). Яке то щастя — мати мову, якою створено «Кобзар»! Оту святу, многовікову — наш найдорожчий Божий дар!(Володимир Квітневий). Ми прийшли в цей світ, щоб допомагати один одному в нашій подорожі по життю (Уїльям Джеймс). Сенс життя не в тому, щоб чекати, коли закінчиться гроза, а в тому, щоб вчитися танцювати під дощем (Vivian Green).

понеділок, 3 квітня 2017 р.

   Україна - це Шевченко
                                Шевченко - це Україна!

                     

  Поклонися, Дніпре, передвічний, дужий
Тій святій могилі з-під розлогих нив.
Хай озветься хвиля, задзвенить, затужить,
Він тебе, Славуто, міцно так любив.

Поклонися, Степе, сивий ти козаче,
З-за могил високих, кучерявих трав,
Він же тую славу, що її ти бачив,
Як ніхто й ніколи славно оспівав.

Поклонися, Земле, низько поклонися
Пам’яті Тараса, славного співця,
До могили тої серцем пригорнися,
Де ж бо більші скарби, як могила ця!

Поклоніться низько, українські люди,
Тій горі, що гордо над Дніпром стоїть.
І Тараса-батька віщі заповіти
У життя з собою в серці пронесіть!

  Щиро втішаємося тим, що сьогодні новоукраїнці зібралися, аби відзначити велику, славну дату, присвячену події, яка не тільки лишила відбиток в історії України, а й відгукнеться в кожній душі, кожному серці справжнього українця, – це 203-річчя з дня народження великої людини – поета, співця, художника і мислителя – Тараса Григоровича Шевченка!


   Є дні, що минають і непомітно зникають без сліду, нічого не залишають по собі, нічого собою не знаменують,але є день, що завжди з нами, адже він увібрав у себе безсмертне дихання душі, бо він великий і незбагненний, як життєдайний дощ, як весняний вітер, як щедре сонце.

Україна у своїй історії має такий день – це 9 березня. День, який явив світові Шевченка – великого сина великого українського народу!

   У день народження Т. Шевченка дорослі і діти йдуть до його пам'ятника, щоб  покласти квіти, прочитати його вірші, поспівати пісні та вшанувати великого Кобзаря. 
   Натхненно  звучали поезії, прочитані учнями загальноосвітніх шкіл міста Новоукраїнки.         Кожен учасник флешмобу ніби звертався до  новоукраїнців: прислухаймося до Кобзаревих перлоцвітів, очищаймо душу і тіло вогнем Тарасового слова!









                                                             

Немає коментарів:

Дописати коментар